22:20 28-30 серпня у Львові відбувся черговий передсезонний Національний суддівський семінар | |
Традиційно на Всекраїнському форумі взяли активну участь судді та Технічні делегати від Харківської обласної федерації. Усього заході взяли участь 67 арбітрів і 20 технічних делегатів. А могло бути значно більше, оскільки від початку цей семінар планувалося провести спільно з колегами із Польщі, і йшла розмова про приїзд до міста Лева близько 300 суддів із цієї країни. Але у зв’язку з поточною ситуацією із COVID-19 польська сторона від участі відмовилась. Це дуже прикро, тому що були запроваджені великі зусилля задля організації спільного семінару, знайдено фінансування з бюджету міста (за що окрема подяка мерії Львова та Львівській обласній федерації волейболу!), віднайшовся навіть конференц-зал, що вміщує близько 500 осіб… Однак підступно втрутився коронавірус, і спілкування та перейняття дорогоцінного досвіду від однієї з найсильніших суддівських громад Європи довелося перенести до кращих часів. Утім, користь від зустрічі у Львові все одно є величезною…
Щоправда, відвідувала думка щодо організації цього семінару, разом із польськими колегами, у режимі он-лайн. Так, як, до речі, та ж Польща і, наприклад, Росія, зробили у своїх країнах. Проте паралельно Італія категорично відмовилася від такого режиму й організувала «живу» зустріч. Чому? Бо, схоже, це таки найкращий варіант. Узагалі, мені важко казати про ефективність семінарів он-лайн. Як суддя, я брав участь у подібних заходах, але їхнім організатором виступала Європейська конфедерація волейболу, і тут подібний формат є цілком доречним. Адже збирати суддів з усієї Європи для підготовки – занадто дороге задоволення навіть для ЄКВ. В усіх же інших випадках, на моє особисте переконання, живе спілкування – найкращий варіант.
Взагалі, суддівський семінар – це те, що об’єднує арбітрів, робить їх однією спільнотою. Тому я задоволений, що, попри всі організаційні проблеми та небажання окремих представників суддівського корпусу витрачати свій час і кошти на поїздку, семінар відбувся, і на досить хорошому рівні. Тим більше, була у ньому своя «родзинка». Адже, крім президента ФВУ Михайла Мельника і наставника чоловічої збірної Угіса Крастіньша, серед почесних гостей були запрошені наші футбольні колеги: арбітр ФІФА Юрій Можаровський та інспектор Прем’єр-ліги України Орест Шмигельский.
Спитаєте: задля чого? Відповім: Арбітражна комісія ФВУ шукає шляхи розвитку суддів не лише підвищенням методичного рівня семінарів і перейняттям досвіду провідних федерацій Європи та світу, але й залученням усього найкращого з інших видів спорту. Рівень футболу в Україні досить високий, тому там є чому повчитися, і в арбітражі - зокрема. Тож не дивно, що спілкування з футбольними арбітрами вийшло дуже жвавим та цікавим. І хто має голову на плечах, той обов’язково взяв для свого розвитку від цього спілкування багато чого, починаючи із зовнішнього вигляду та фізичного стану футбольних арбітрів до манери спілкування і швидкості пошуку відповідей на запитання. Адже виступати перед десятками незнайомих людей - не так легко, та й запитання були не прості.
Окремим важливим блоком було і спілкування з Угісом Крастіньшем, адже він має великий міжнародний досвід та може порівняти якість суддівства в Україні із суддівством у Європі, та навіть за океаном. Було обговорено шляхи знаходження діалогу між тренерами та арбітрами, адже у напружених моментах матчу право прийняття рішення належить судді, з яким тренери інколи не погоджуються. А на такі конфліктні моменти тільки й чекає «жовта преса», причому, не дуже розбираючись у тонкощах ситуацій, одразу вибирає найбільш незахищену сторону – суддів. На жаль, з’ясувалося, що деякі наставники досі не відають, що щорічно по закінченню сезону клуби мають надсилати до Директорату ГО ФВУ власну версію рейтингу арбітрів, і це має суттєвий вплив на загальний суддівський рейтинг. Але то вже проблеми внутрішньої організації роботи у клубах, впливати на яку судді не мають права...
Окремим питанням стояло використання системи відеоповторів, адже ця система не тільки допомагає суддям прийняти вірне рішення, але й повертає довіру до них зі сторони самих волейболістів та глядачів. У футболі система ВАР коштує близько мільйона доларів, і там знаходять ці кошти. Натомість у волейболі система відеочеллендж коштує близько 50 000 умовних одиниць, і це є великою проблемою. Навіть використання електронного протоколу натикається на супротив окремих клубів, хоча для використання цієї системи потрібен лише ноутбук, принтер і пара планшетів.
У подальшому на семінарі було розглянуто суддівську діяльність з різних ракурсів: інформації вийшло багато, якщо не сказати – забагато. Тому буде розглядатися питання або про збільшення тривалості наступних семінарів, або про перенесення частини їхніх програм у режим самопідготовки.
Окремо потрібно відзначити проведення волейбольного турніру серед суддів. Раніше теж були спроби зіграти у волейбол як на семінарі, так і під час змагань, але вони носили нерегулярну форму. Зараз це прийняло форму турніру, в якому взяли участь три команди: Запорізької АК+, Чернівецької АК+ та Вінницької АК+. Чому плюс? Тому що зібрати 6-8 представників суддівського корпусу від однієї області важко, деякі обласні арбітражні комісії налічують по 2-3 представника. Відповідно, команди Запоріжжя, Вінниці та Чернівців були доповнені представниками інших АК. Відіграли два матчі, в яких перемоги здобули Вінниця та Чернівці. Переможця турніру визначили, оскільки потрібно було роз’їжджатись. Але спілкування у неформальній обстановці дало можливість потоваришувати та зрозуміти: хто чого вартий. І, як наслідок, було обговорено започаткування повноцінного волейбольного турніру серед арбітрів.
P.S. Для суддів Дитячої ліги та суддів вищих ліг, які з поважних причин не змогли приїхати на національний семінар, заплановані регіональні суддівські семінари, що відбудуться наприкінці вересня – перших числах жовтня...
Олексій СКІБІЦЬКИЙ, за матеріалами сайту ФВУ | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |