Федерація волейболу Харківської області

         Майже два місяці знадобилося волейбольним колективам аби розіграти двоколовий турнір відкритої першості Дворічанського району з волейболу. Радість від перемог та гіркота від поразок, неповторні миті гри, яскраві моменти кожного туру, сплеск емоцій і незабутня інтрига до останнього матчу та ім’я нового чемпіона району – все це було притаманне швидкоплинним змаганням. Після зіграних матчів останнього туру можна підвести підсумки виступів команд і проаналізувати шляхи досягнень і невдач.

         Друге коло, розіграш якого стартував на початку року, всі команд розпочали активно і націлено на безпосередню боротьбу за нагороди першості. Боротьба в кожному без винятку матчу точилася гостра, суперники відзначалися своєю непоступливістю. Про напруження спортивної боротьби свідчить хоча б той факт, що у другій частині першості, команди у восьми матчах розділили очки і завершили очне протистояння в боротьбі з п’яти партій. В першому колі таких матчів було лише три і це зайвий раз доводить про прагнення кожного колективу до здобуття залікових балів.

         Швидким локомотивом увірвалася до районної першості команда гостей з Великобурлуцького району. Волейбольний колектив «ЗЕВС-Д» (Андріївська сільська рада) постав перед вболівальниками добре організованою і збалансованою командою. На користь колективу говорила довга лава запасних, порівняно інших команд, в цьому компоненті гості виглядали куди потужніше, бо мати конкурентоспроможний резерв не кожному до снаги. В першому колі гостям двічі посміхнулася фортуна і вони святкували перемоги у п’ятираундових битвах. Схожа ситуація виникла у андріївців і в році новому, але спортивні битви у вирішальному п’ятому сеті команда програла і поповнила свій очковий багаж лише двома заліковими балами. Втім, стосовно гри, команда значно добавила в майстерності, набула певного турнірного досвіду і вже найближчим часом представлятиме грізну силу для суперників. З огляду на молодий вік основних виконавців, команда створена і працює на перспективу, а майбутнє в колективу, за потужної підтримки керівника однойменного сільськогосподарського колективу З.Г.Глущенко і опікування командою тренера В.М.Шестопалова, які приділяють велику увагу зайнятості сільської молоді, є з непоганими перспективами росту. І місце на дні турнірної таблиці аж ніяк не свідчить про слабкість колективу, дуже вже великою була цього року конкуренція серед команд та і опоненти значно добавили у грі.

         Напевне, гра рідкодубівського «Колоса» протягом турніру більше нагадувала боротьбу з самими собою. Команду постійно лихоманило, волейболістам, за великої ротації гравців, ніяк не вдавалося виставити оптимальний склад, а це, читай, віднайти злагоджену гру, стабілізувати ігрові зв’язки і всерйоз претендувати на більш високі позиції. Не надто впевнена гра старожила районних змагань, гадаю, стане тимчасовим непорозумінням і шляхи виходу із такої ситуації керівництво команди знайде вже до найближчих турнірів. А про здатність «Колоса» перемагати і здобувати титули ми пам’ятаємо. Пам’ятають і ті, хто довгі роки находяться поруч з командою, поруч вони і зараз. В першу чергу це В.Ф.Петров, а також досвідчені В.М.Рябенко, М.С.Опаленик і О.П.Дорошенко. Лише чотири здобуті очки на другому відрізку дистанції в сумі з шістьма пунктами першої половини, залишили команду на шостій підсумковій позиції.

         Справжнім відкриттям турніру стала гра по-перерві топільського «Оскола». Команда не розбещена великими перемогами, стала справжньою грозою авторитетів. Вже в першому колі «Оскіл» неодмінно «брав партію» в програних матчах, а в другому спромігся на міні-диво перегравши в чотирьох сетах поточних переможців першості і став єдиною з команд, кому вдалося відібрати в лідера три очки в одному матчі. Воля до перемоги принесла звитяги топільчанам у двобоях проти «Родіни», «Колоса» і «Ветерана» в п’яти сетах, а взагалі команда святкувала перемоги в п’яти матчах другої половини турнірного шляху. І лише одна поразка від «Факела» і не надто впевнена гра на початку першості, завадила команді повноцінно претендувати на місце в трійці. Але п’ята підсумкова позиція амбітного колективу повинна стати непоганим трампліном перед новими перемогами і більш вдалими виступами. Тим більше, що гравці відчувають потужну підтримку з боку голови фермерського господарства І.П.Хавелова, а головним натхненником ідей є його син Максим. Він і організатор здібний і гравець гідний.

         Боротьба за третю-четверту позиції зберігалася до останнього матчу. Перед особистим двобоєм між командами «Факел» і «Ветеран», обидва колективи набрали рівну кількість очок (по 18) і тільки останній матч першості мав назвати ім’я «бронзового» призера. Молоді гравці колодязненської команди в другому колі виглядали значно впевненіше аніж у першій половині, а ветеранам у грі не вистачало цілісності. Втім, це ніяк не могло позначитися на вирішальному поєдинку, де команди по черзі взяли сет, а потім молодь «Факела» довела свою перевагу у чотирьох партіях. Щоправда ветерани все ж зробили крок вперед порівняно з минулим роком, хоча для команди з максимально високими завданнями це стало слабкою втіхою. Приємно, що команда не збирається «йти на відпочинок» і в планах колективу вже найближчим часом «сколихнути» волейбольний небосхил новими перемогами, як то було на турнірі у сусідньому районі перед Водохрещенням. А присутність у складі команди таких виконавців як О.Шишкунов, В.Домнін, Є.Мальцев, В.Рубцов, С.Коваленко та інших, говорить багато про що. Всі ці люди звикли ставити перед собою високі переможні цілі не тільки у волейболі, а і в житті. Ставити їх за мету і досягати бажаного!

         Третій рік поспіль «Факел» окупував п’єдестал пошани і втретє замикає трійку призерів. Звичайно, команді до снаги боротися і за більш високі позиції в першості, але гравцям поки що не вистачає стабільності і психологічної витривалості. Вдалі ігри чергувалися з провалами в окремих матчах, у команди ще не повністю сформоване своє особисте лідерське «я». Прикрі втрати очок на початку першості не дозволили молодим волейболістам розраховувати на більш високі позиції, хоча до останнього ігрового дня команда мала теоретичні шанси аби «зачепитися» за другу сходинку. Втім, така стабільність молодого колективу говорить про позитив, про належну роботу з командою тренера В.І.Глушка, про підтримку і опікування командою Колодязненського сільського голови О.В.Перепелиці. Те, що команда навчилася здобувати перші перемоги вже є свідченням правильно вибраного шляху, а сформувати психологію переможця молодим волейболістам допоможе час і наставники.

         Крок назад у порівнянні з попередніми сезонами зробила «Родіна». Кілька років тому молоді волейболісти команди пройшли шлях від юних вихованців клубу «Юність» до зрілих молодих волейболістів. Свого часу команду під «своє крило» взяв О.Ф.Шишкунов. Юні хлопчаки міцнішали, зростали і здобували свої перші перемоги в першостях і на дорослих турнірах. Свого часу за команду виступали більш досвідчені волейболісти, які були своєрідними наставниками молоді під час гри. Цього року значно підсилилася конкуренція в першості, скинути з трону триразового чемпіона останніх років не бажав хіба що лінивий. А тут ще, з різних причин, «Родіна» не змогла збирати основний склад виконавців на ігри першості і молодих, але перевірених змагальними двобоями волейболістів довелося змінювати необстріляними турнірними бійцями, зовсім юними представниками волейбольної школи. До честі чемпіонів минулого тепер вже року і організатора колективу на майданчику Д.Дацика, команда до часу намагалася чинити опір більш «укомплектованим» колективам, зберігати чемпіонську ходу, але протистояти на рівних більш досвідченим турнірними двобоями командам ставало дедалі важче. В підсумку, «Родіна» поступилася чемпіонським званням і посіла друге місце. Сподіваюся, що зробивши крок назад, команда проведе перед новими турнірами «розбори польотів» і впевнено зробить два кроки вперед до нових вершин. Потенціал у команди є, спогади про гучні перемоги ще не відійшли у далеке минуле, тож саме час повертати втрачені лідируючі позиції.

         Впевненими кроками, чітко побудувавши план дій, до чемпіонського титулу йшла команда гостей з Куп’янщини. Другий сезон виступів команди «Оскіл» дав прогресивний результат для куп’янчан. Здобувши в дебютному для себе сезоні «срібло», впевнені в собі і своїх силах досвідчені виконавці взялися за здобуття чемпіонства. Добре організована команда, де кожен гравець як особистість вартий колективу чемпіонів. Укомплектованість досвідченими гравцями, які не один рік виступають разом в турнірах, дала змогу «Осколу» постати перед вболівальниками і суперниками боєздатною командою, спроможною досягати найвищих вершин. Велика роль в організації команди і постановці гри колективу належить великому прихильнику волейболу Ю.Теплякову, який разом з колективом однодумців домігся поставленої мети. В планах гостей здобуття і кубка в нашому районі, але інакше з цього приводу думають вже місцеві волейболісти і готові дати бій новоспеченим чемпіонам вже найближчого часу.

         Що ж, імена нових номінантів волейбольного сезону відомі. Команди-призери нагороджені кубками і грамотами районного центру «Спорт для всіх» і районної федерації волейболу. Залишається назвати прізвища волейболістів, внесок в командну гру яких був найбільшим, імена тих, хто був разом з командою у всі часи, надихав її на боротьбу, був організатором атак і душею колективу на майданчику та за його межами. Організаторами змагань спільно з представниками команд названо кращих гравців у складах кожної з команд. Особисті призи і грамоти отримали: Володимир Білінський («ЗЕВС-Д»), Юлія Демченко («Колос»), Сергій Обухов («Оскіл» Тополі), Олексій Коваленко («Ветеран»), Артур Глушко («Факел»), Дмитро Дацик («Родіна») і Євгеній Бондаренко («Оскіл» Куп’янськ). Останній ігровий день став подвійним святом для Дмитра Лук’янова («Оскіл» Куп’янськ), у власний  День народження він отримав приз кращого гравця відкритої першості району сезону 2015-2016 років.

         Цікава і захоплююча боротьба в першості дісталася свого завершення. Сорок два поєдинки стали історією. Відійшли у спогади сто шістдесят зіграних партій. Але залишаться на вустах вболівальників красиві моменти гри, хвилюючі перипетії вирішальних партій. Невдовзі закиплять нові пристрасті вже на інших турнірах, де команди знову боротимуться за перемогу. До зустрічі на волейбольних майданчиках!

В. Каща

ФОТО АЛЬБОМ