15:21 Микола РУДНИЦЬКИЙ: «Найближча мета – перемога в єврокубку». | |
 Розпочинаємо серію інтерв’ю з лауреатами минулого чемпіонату України в індивідуальних номінаціях. Перший, так вже вийшло, самий високий серед них – 210-сантиметровий центральний блокуючий «Локомотиву» Микола РУДНИЦЬКИЙ. - Микола, минулий сезон був для «Локомотиву» в деякій мірі історичним, адже команда виступала відразу в двох національних чемпіонатах. Які враження залишив сезон? - Тільки добрі. Ми вперше брали участь в чемпіонаті Росії, ми цього дуже хотіли, до цього прагнули. Гадаю, що всі задоволені результатами, єдине, що в єврокубках могли краще виступити. ЧЕМПІОНАТ РОСІЇ - А в чемпіонаті Росії могли сягнути кращого результату? - Навряд чи. Гадаю, що ми і так показали доволі непоганий результат. В першому раунді плей-офф перемогли «Факел», а ось краснодарське «Динамо» не пройшли. Цей колектив посилився та наприкінці сезону демонстрував дуже добру гру. - Наскільки виправдалися Ваші сподівання відносно рівня чемпіонату Росії? - В повній мірі. Ми знали, що це сильний чемпіонат, і ми це відчули на майданчику. Приходилося прикладати чимало зусиль, щоб сперечатися з російськими командами на рівних, а щоб вигравати у них - надзусилля.
- Це був перший сезон в російській першості, на такому, доволі високому рівні. Команди там ставлять високі цілі і комплектуються відповідним чином: олімпійські чемпіони, чемпіони світу, Європи. Що й говорить, це одна з найсильніших ліг світу. Перший сезон показав нам орієнтири, до яких треба прагнути. - Хто з волейболістів російського чемпіонату справив найбільш яскраве враження? - Запам’ятався американець Девід Лі, який стабільно діяв в усіх елементах, ще один гравець московського «Динамо», наш земляк Микола Павлов, який майже не помилявся. Та й взагалі, як на мене, в Росії майже немає слабких гравців.
- Додавати необхідно у кожному елементі. Звертати увагу необхідно на багато речей. В Росії зовсім інше ведення гри, інші швидкості, тож треба серйозно працювати, щоб відповідати цьому рівню.  ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ - Наскільки важко було переключитися з російського чемпіонату на український? - Переключитися було не важко, але щільний графік сезону дався взнаки, плюс накопичились травми. Прийшлося грати як говорять «на зубах», адже необхідний був результат – перемога в чемпіонаті України. І ми зробили все, що могли. - Чи було хвилювання за підсумковий результат, все ж таки конкуренція збоку «Кримсоди» була досить таки жорсткою? - «Кримсода» із запасом виграла регулярний чемпіонат і відчувала себе досить таки впевнено. Нам прийшлося доводити, що саме ми найсильніша команда країни. - За рахунок чого, на Ваш погляд, «Локомотив» взяв верх? - За рахунок більшої ігрової практики на більш високому рівні. Склад у нас доволі таки зіграний. Участь в чемпіонаті Росії однозначно принесла свої плоди. Такі ігри не можуть проходити безслідно, вони дають чималий ефект: перемоги в матчах цієї першості, крім позитивних емоцій, додають впевненості та додають великий плюс у грі команди. - Очікували, що Вас визнають кращим блокуючим чемпіонату? - Чесно кажучи, головним для мене була перемога «Локомотиву» в чемпіонаті. Звісно, приємно, що мене визнали кращим гравцем в окремому амплуа, але до цього поставився досить таки спокійно. Головне, підкреслюю, командний результат. - З ким з гравців в чемпіонаті України прийшлося найважче в єдиноборствах? - З центральними гравцями «Кримсоди», зокрема з Костянтином Жилінським. ЦІЛІ ТА ЗАДАЧИ - Розкажіть трохи про себе. Де розпочинали, як дійшли до життя такого? - Розпочинав займатися волейболом в Житомирі. Перші тренери – Валерій Дмитрович Рябуха та Олександр Іванович Моїсеєнко. Грав спочатку в першій лізі в житомирській команді, яка незабаром розпалася. В суперлізі дебютував у маріупольському «Маркохімі» Віктора Михальчука, де відіграв, якщо не помиляюся років п’ять. Там завоював свою першу медаль чемпіонату України. Потім два роки провів у Черкасах, а останні три сезони в «Локомотиві». - Яку подію своєї кар’єри Ви б назвали найяскравішою? - Виступ у фінальній частині чемпіонату Європи 2005 року. Тоді я перший раз був залучений до лав національної збірної і відразу зіткнувся із сильнішими гравцями континенту. Це був безцінний досвід. - Які цілі ставите собі в кар’єрі? В яких чемпіонатах, можливо, хотіли б пограти? - Хотілось грати в чемпіонаті Росії, і ми зараз граємо в цьому змаганні. Наступна мета – перемога в єврокубку. Прес-служба ФВУ. http://fvu.in.ua | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |