Федерація волейболу Харківської області

Дістався завершення чемпіонат району з волейболу серед чоловічих команд сезону 2014-2015 років. Змагання, які стартували в листопаді минулого року фінішували в січні – це єдині перехідні змагання з року в рік. Турнір пройшов на одному диханні і приніс неабияке задоволення вболівальникам. Цікавою історичною подією запам’ятається звітний розіграш. Участь в чемпіонаті куп’янської команди «Оскіл» надав змаганням статусу відкритого і привніс в розіграш нову родзинку у вигляді потужної куп’янської команди. На жаль, з різних причин, не вдалося зберегти дві власні команди району порівняно з минулорічним чемпіонатом. Топільський «Оскіл» не заявився для участі в новому розіграші і тому були певні причини, а «Виселок» склав свої повноваження учасника районних змагань ще протягом минулорічного турніру, так і не знайшовши можливості для продовження участі в змаганнях. Прикро, звичайно, втрачати команди, ще й за невеликої їх кількості, але такі реалії сьогодення і ми, звичайно, сподіваємося на повернення самобутніх колективів до участі в нових турнірах і розіграшах.

Тепер про поточні змагання. Перше коло команди провели в режимі однієї гри на тиждень і завершили половину дистанції до Нового року, коли відіграли спарений тур наприкінці кола. Вже тоді, за підсумками першої половини дистанції, було помітне розділення команд на дві умовних підгрупи. У вдалому виступі чинних чемпіонів майже ніяких сумнівів не було, команда провела першу частину чемпіонату більш ніж вдало і очолила медальну гонку без втрати залікових очок. Справжнім відкриттям турніру став куп’янський «Оскіл», який своєю дисциплінованою грою і серйозним підходом до турніру зумів програти лише лідеру і посісти другу позицію на проміжному фініші. Вже звично третю сходинку за собою забронювали в грудні молоді вихованці тренера В.І. Глушка, які виступають за «Факел». Тепер про іншу трійку команд, які в першому колі, попри очікування кращого результату, спромоглися лише на одну перемогу кожен, а «Нива» випереджала конкурентів лише за рахунок бонусного очка за поразку 2:3 в одному з матчів. Саме така перевага дозволила вільшанцям посідати четверту позицію. Рідкодубівський «Колос» довго знаходився в пошуку оптимальних ігрових кондицій. Щоправда, всі чотири поєдинки команда програла з однаковим рахунком 1:3, а отже мала певні шанси, та і різниця програних м’ячів не була вражаючою. Продовжило лихоманити ветеранів. Наче б і команда досвідчена, і з мотивацією все гаразд, і на матчі налаштовувалися по-особливому, і до справи підходили серйозно. А от в досягненні позитивного результату чогось не вистачало.  А тут ще намітилися деякі проблеми з формуванням ігрового складу і це, вважаю, стало основною причиною невдач. Словом, остання позиція за підсумками першого кола стала прикрою констатацією факту, що більше дивує після двох попередніх блискуче проведених сезонів і підсумкових призових місць. Що ж, нові часи – нові віяння.

Попри турнірні невдачі і хибні кроки в першій половині дистанції, команди мали добрі п’ять турів другого кола аби виправити ситуацію і покращити турнірне становище. Ігри другої половини чемпіонату відбулися в прискореному режимі і пройшли протягом новорічних свят. А розпочали другу частину дистанції волейбольні колективи як ніколи рано – 3 січня.

Шостий тур став знаковою подією для всіх команд, які завершили стартовий тур року з набраними очками. Відбулася і єдина зміна в турнірній таблиці, ротація команд нижньої частини перегонів «опустила» на дно таблиці вільшанську «Ниву». Хто б міг подумати тоді, за чотири тури до фінішу, що командам не вдасться змінити свої позиції і такий розподіл турнірних місць стане остаточним. Та сталося те, що сталося. І сталося завдяки грі команд.

Підсумкова шоста позиція вільшанської «Ниви» є найгіршим показником виступів команди за останні три сезони. Протягом чемпіонату, особливо другого кола, команда не раз мала шанс аби уникнути останнього рядка в таблиці, але колективу не вистачило досвіду. Підкупає, що у вільшанців йде побудова нової команди орієнтованої на власних вихованців. Природно, що молодим хлопцям не вистачає досвіду. Але, маючи в складі досвідчених М. Бабая і О. Коваленка, молодь може розраховувати на набуття досвіду і покращення турнірного становища одного із старожилів волейбольних районних змагань в наступних турнірах. А попри непогану гру у матчах другого кола, команда залишилася без очкового доробку, що і вирішило долю колективу в плані розподілу місць внизу таблиці.

Після двох поспіль «срібних» сезонів здивували «падінням» по сходам таблиці гравці команди «Ветеран». В цілому доволі пристойна гра команди людей по справжньому закоханих у волейбол дає певні позитивні думки щодо виступів колективу і оптимістичні надії на майбутнє. Але все ж, як факт, необхідно констатувати, що досвід досвідом, а гравці команди ветеранів молодшими, на жаль, не стають. Помітне залучення в колектив нових виконавців, але, на жаль, ведучі ролі в команді як і раніше належать попереднім виконавцям, які стояли у витоків зародження ветеранської команди і ветеранського руху в цілому. Гадаю, що у досвідчених В.Домніна, В.Рубцова, Є.Мальцева та інших волейболістів ще є порох в порохівницях. Попри все, маю сподівання на те, що команда з великим досвідом виступів і справжнім характером бійців ще себе покаже. Ветерани і в нинішньому чемпіонаті не були «хлопчиками для побиття», але весь час не вистачало якогось кроку, якоїсь дії. Пригадаємо, два захоплюючі поєдинки («Колос» і «Родина»), котрі команда програла з рахунком 2:3, цікаву і змістовну гру, попри поразки 0:3, в матчах з лідерами («Родина» і «Оскіл»). Словом, колектив вів боротьбу і складав потужну конкуренцію своїм опонентам у досягненні переможного результату.

Четверта позиція рідкодубівського «Колоса» має двоякий підтекст. Зі старту чемпіонату кидалася в очі слабка організація гри команди. Але досвідчений керівник колективу і великий прихильник спорту В.Ф.Петров, разом з командою однодумців, зумів зібрати дієспроможну команду, яка демонструвала притаманний їй бійцівський дух. В кожному програному поєдинку першої частини чемпіонату команда «чіплялася» за виграні партії, аж доки не здобула перемогу в п’ятому турі над вільшанцями. Більш вдало колектив провів другий відрізок турнірної дистанції, коли здобув три перемоги і реально претендував на покращення турнірного становища і здобуття «бронзових» нагород. Та згаяне в першому колі далося взнаки і поки що четверта підсумкова позиція.

Другий рік поспіль в медальний залік потрапляє «Факел». І цього року команда зуміла повторити минулорічний успіх і посіла знову третю позицію. Не можу не відмітити плідну роботу з командою молодих виконавців тренера В.І.Глушка і підтримку Колодязненського селищного голови О.В.Перепелиці. Краще в поточному чемпіонаті команда провела перше коло, коли здобула три перемоги, а от кінцівку відверто провалила. Але зважимо це на молодість і недостачу досвіду, та й психологічний аспект має неабиякий підтекст у цій ситуації. В результаті нервова кінцівка, коли результати самої команди вже не змогли вплинути на розташування команд в таблиці і тільки хибна гра конкурентів принесла черговий успіх молодим гравцям. Зауважу, що ротація складу, яка притаманна цьому колективу через навчальний процес, теж має своє місце. Головною ж проблемою команди, вважаю, відсутність справжнього лідера серед гравців, який зумів би повести команду за собою в скрутні хвилини гри. Тому підсумкова третя позиція виглядає цілком пристойним результатом, хоча зробити крок вперед команда мала всі шанси.

Куп’янський «Оскіл», в дебютному для себе сезоні в чемпіонаті Дворічанщини, відразу сягнув «срібної» вершини. Високоорганізована команда, роль ватажка в якій належить Роману Теплякову, демонструвала гру високої якості протягом всього чемпіонату. В команді згуртовані молоді прогресивні виконавці, які разом з досвідом виступів на турнірах братів Теплякових, Д.Лукьянова і Є.Бондаренка (добре відомих і шанувальникам волейболу класичного і пляжного в нашому районі), складають цілком пристойний колектив волейболістів. Лише дві поразки протягом турніру (обидві від чемпіона) є зайвим підтвердженням класу команди. Колектив підкупав своєю впевненістю в діях, спокійністю та розсудливістю на майданчику – звідси і результат. А команди волейболістів нашого району одержали в суперники висококласну команду, яка стала непоганим подразником у плані здобуття високих результатів і привнесла у наш чемпіонат певну родзинку.

Третій рік поспіль безумовне лідерство в районному волейболі підтвердила «Родина». Команда знову зуміла захистити титул і зберегти чемпіонське звання. Але вже не так легко даються перемоги чинним чемпіонам. І тому є ціла низка причин. По-перше, виріс сам рівень чемпіонату. По-друге, в колектив лідера районного волейболу вливаються нові молоді виконавці, а це не може не радувати. Приємно, що «Родина» є єдиною командою, де виступає єдина дівчина (О.Летуча) в чоловічому чемпіонаті і це заслуговує на повагу. А молоде поповнення команди чемпіонів підтримало переможну ходу попередників і непогано влилося в колектив. Приємно відзначити, що роль лідера команди в цьому сезоні на себе взяв зв’язуючий гравець Д.Дацик – активний, дієвий, цілеспрямований. Звичайно, велика роль в команді справжніх лідерів – Д.Медяника, В.Васильця і М.Сєріка, але молодь вже наступає на п’яти і доводить свої притягання на місце в основному складі. Заслуговує на повагу і стовідсотковий переможний показник команди, де «Родина» перемогла у всіх десяти матчах і лише сім партій програла своїм суперникам. Високий, безумовно, результат і показник чемпіонства, який заслуговує на повагу. Але почивати на лаврах команді не слід, попереду нові старти і команди суперників на гру з чемпіонами завжди налаштовуються по-особливому і охочих «скинути» лідера районного волейболу з чемпіонського трону буде більш ніж достатньо.

Фінішував чемпіонат і вже став історією ще один його розіграш. Залишилися формальності – підведення підсумків. Нагородження команд переможців і призерів, а також відзначення кращих гравців команд-учасниць відбудеться під час проведення розіграшу Кубка району з волейболу на початку березня. Тоді вболівальники і дізнаються імена номінантів.

А поки що, хочу висловити подяку голові громадської організації районної федерації волейболу  О.Ф.Шишкунову за всіляку підтримку і розуміння. Подякувати керівникам команд, які в такий непростий час знайшли можливість для участі команд в змаганнях і подбали про дозвілля своїх підлеглих. Висловити подяку представникам команд за порозуміння і дієвість в роботі. І звичайно, подякувати гравцям за яскраві миттєвості гри, за ті незабутні моменти, що прикрашають волейбольні змагання. Особлива подяка вболівальникам, які постійно підтримували команди – підбадьорювали, критикували, були разом з нами і це надихало. А ще вдячність тим, хто забезпечував безперебійне проведення чемпіонату – обслуговуючому персоналу. Щасти вам усім в новому році, нехай нові спортивні здобутки наповнять ваші скарбнички новими нагородами, а рік стане мирним, плідним в роботі, яскравим у спортивному житті і незабутнім від приємного спілкування!

В. Каща

Газета «Дворічанський край»
січень 2015р.