ЧЕМПІОН КОЛИШНІЙ, ПРИЗЕРИ МІНЯЮТЬСЯ МІСЦЯМИ або ДО ПІДСУМКІВ ВОЛЕЙБОЛЬНОЇ ПЕРШОСТІ
Два місяці запеклих турнірних баталій, рекордна кількість команд на старті, більше ста волейболістів-учасників, понад пів сотні зіграних матчів, сто сімдесят вісім зіграних партій, тисячі влучно забитих на різний смак м’ячів і стільки ж вдалих розіграшів і красиво завершених атак, а ще сотні вболівальників – ось далеко не повна статистична картина в підсумках завершення відкритих змагань.
Наприкінці січня дісталися фінішу змагання відкритої першості району з волейболу, учасниками якої стали представники Дворічанського, Вовчанського, Куп’янського і Великобурлуцького районів. Загалом дев’ять команд боролися за медалі турніру, який є перехідним з року в рік. Звітна першість пройшла у дещо видозміненому форматі, коли на старт змагань вийшли дев’ять команд, а фінішували шість. Турнірна необхідність у «відсіві» команд по спортивному принципу була продиктована великою кількістю матчів і відривом у набраних очках. Отож, після першого кола, безпосередню боротьбу за нагороди продовжили шість найсильніших команд, які в коловому форматі визначили чемпіона і призерів змагань.
Аналізуючи виступи команд на другому відрізку турнірної дистанції зауважу, що найкраще його провели представники топільського «Оскола», які перемогли у чотирьох матчах з п’яти і тільки одну поразку отримали в пасив від куп’янського «Оскола». Дванадцять набраних очок на другому відрізку турнірного шляху дали змогу топільчанам вести боротьбу за нагороди, але не більше. З другим показником у боротьбі за медалі фінішували волейболісти колодязненського «Факела», які набрали в актив одинадцять очок і також чотири рази святкували перемогу і одного разу зазнали гіркоти від поразки. І лише з третім показником завершили друге коло представники Куп’янщини, які лідирували після першої половини дистанції – дев’ять очок в активі. Найменш вдало виступили «Ветеран» і «Колос», які записали в актив лише по одній вікторії, а «Родіна» в медальній гонці теж явно «не добрала» і фінішувала з показником у сім балів, чого для такої амбітної команди явно замало.
За підсумками сезону шосту позицію, як і торік, залишив за собою рідкодубівський «Колос» - одна з найстаріших волейбольних команд району, яку він посідав і перед вирішальними стартами другого кола. Команда, безперечно, сильна, з цікавим підбором виконавців, які вміють грати і знають як перемагати. Але чогось таки не вистачило колективу в організації гри. Постійна ротація ігрового складу зіграла проти волейболістів «Колоса», які так і не зуміли налагодити ігрових зв’язків і «впіймати» свою гру. Але не дивлячись на результат, слід відзначити клопітку роботу по утриманню команди великого прихильника спорту В.Ф.Петрова, який стояв ще біля витоків першого волейбольного колективу в колишньому господарстві. Дієва підтримка від однодумців – ветеранів спорту В.М.Рябенка і О.П.Дорошенка тільки надихала і окрилювала. Респект вам, ветерани!
П’ятими в цьогорічному чемпіонаті фінішували ветерани, що стало кроком назад порівняно з минулим роком. Після першого кола змагань команда перебувала на четвертій позиції і мала наміри втрутитися у суперечку лідерів районного волейболу. Але велика зайнятість гравців, інші побутові проблеми наклали свій відбиток на формування ігрового складу у другому колі. Звідси і результат, а втішним його назвати важко, бо звикли вже ми до максимальних цілей ветеранської команди і амбітності її лідерів. Одне можу сказати, що з роками ветерани стають більш загартованими турнірними бійцями, яким ще до снаги боротися за високі місця на змаганнях, що вони неодноразово доводили своїми результатами виступів. А поки що команді потрібне певне перезавантаження аби з новими силами ринути в боротьбу. У всякому разі, таку команду скидати з рахунку ніяк не можна, бо не місце красить команду, а її гра. А вона у ветеранів, повірте на слово, заслуговує найбільшої похвали.
Крок уперед порівняно з минулорічними змаганнями зробив топільський «Оскіл». Добре укомплектована команда, але, на жаль, з короткою лавою запасних, що, напевно, зіграло вирішальну негативну роль у відповідних поєдинках. Певна обмеженість складу гостро відчувалася саме тоді, коли потрібні були рівноцінні заміни, а їх, як таких, навіть не було. Хоча потужний спурт на фініші, схожий на торішній, вселяє таки надію на подальший прогрес команди і більш високі показники в недалекому майбутньому. А поки що команда зупинилася за крок до призової трійки, «не добравши» лише одного очка аби втрутитися у медальні розбори. Окрема вдячність за підтримку команди голові фермерського господарства І.П.Хавелову, а за організацію колективу і гри М.Хавелову.
Третім і другим призерами цьогорічних змагань знову cтали «Родіна» (Богданівське) і «Факел» (Колодязне). Але з одним «але». Цьогорічний здобуток волейболістів «Родіни» - третє місце, а «Факел» відібрав другу позицію у одвічних і старших товаришів-суперників. В підсумку турнірної боротьби команди набрали однакову кількість очок - по двадцять шість, але кращі додаткові показники розпорядилися по-своєму. Отож, колодязняни вперше зійшли на другу сходинку і прогрес команди очевидний. Молоді волейболісти поступово набираються досвіду ігор на змаганнях серед дорослих, під стать їм діють більш молоді виконавці шкільного віку. Фінансова підтримка сільської ради в особі голови О.В.Перепелиці, який дбає про розвиток спортивного руху на селі, дає позитивні результати і постійний рух вперед.
А «Родіна» на чолі із знаними волейболістами, які не дивлячись на молодий вік мають багатенько титулів, схоже будує нову команду, де знайшлося місце молоді. І прогрес зовсім юних виконавців очевидний. На користь команди говорить постійна турбота про колектив керівника базового господарства О.Ф.Шишкунова. Не дивлячись на постійні високі результати, колектив постійно оновлюється і самовдосконалюється, з’являються в команди нові штрихи, новий ігровий почерк. І крок назад на фініші чемпіонату вражаю не чим іншим, як певним затишшям перед новим кроком вперед, нагору, до нових переможних вершин. Гадаю, вже в наступному сезоні ми побачимо зовсім іншу команду з великими перспективами подальшого розвитку.
Другий рік поспіль чемпіонське звання виборола збірна команда сусідньої Куп’янщини – «Оскіл». Без сумніву потужний колектив, який задля успіху в чемпіонаті задіяв увесь наявний ресурс і зумів вдруге поспіль сягнути вершини. Велика організаторська роль Р.Теплякова у побудові команди, а ще взаєморозуміння на майданчику і зіграність окремих виконавців, добрий мікроклімат в колективі стали основними чинниками успіху. Але як показали окремі матчі на фініші, нехай уже і в ранзі чемпіона району, не такий вже непідступний цей бастіон. Щоправда, чемпіонів не судять, одну думку лише висловлю, що чемпіонське звання завжди треба підтверджувати чемпіонською грою. А поки що «Оскіл» цілком заслужено здобув перемогу у довгому турнірному марафоні і з гідністю втримав високе і почесне звання чемпіона серед потужного складу учасників.
За підсумками чемпіонату оргкомітетом змагань визначено кращих гравців за ігровим амплуа. Спортивними призами і грамотами районного центру «Спорт для всіх» нагороджені: кращий зв’язуючий чемпіонату – О. Коваленко («Ветеран»), кращий гравець першого темпу – Д.Руденко («Оскіл» Куп’янськ), кращі гравці другого темпу – Д.Лук’янов («Оскіл» Куп’янськ) і А.Романенко («Факел»), кращий блокуючий гравець – О.Гладченко («Факел»), кращий універсальний гравець – Б.Семененко («Оскіл» Тополі). Кращим гравцем чемпіонату, який успішно поєднував у своїй грі всі якості, одноголосно був визнаний М.Сєрік («Родіна»). Спеціальні призи отримали найдосвідченіші учасники чемпіонату, які стояли у витоків перших волейбольних чемпіонатів у нашому районі – В.М.Рябенко, В.Ф.Петров і О.Ф.Шишкунов, які не дивлячись на поважний вік і досі виходять на майданчик і своїм відношенням до справи демонструють любов до волейболу. Команди переможців і призерів чемпіонату нагороджені кубками і грамотами від організаторів.
Окремі слова вдячності хочу висловити на адресу С.Довгополого, О.Коваленка, В.Домніна і Д.Дацика, які надавали допомогу в арбітражі матчів, технічним і медичним працівникам і, звичайно ж, вболівальникам, які шалено підтримували команди протягом двох місяців змагань. За порозуміння, постійну підтримку, методичну обізнаність і турботу хочу висловити вдячність голові федерації волейболу Дворічанщини О.Ф.Шишкунову, який, крім всього, опікує відразу дві команди – ветеранську і молодіжну, надає дієву допомогу командам волейболістів для участі в турнірах і у внутрішніх змаганнях, і поза межами району.
Коротка пауза в районних волейбольних змаганнях дасть змогу командам взяти участь у відкритій першості Куп’янщини, після чого буде розіграно Кубок району.
В. Каща.
Фото В.Домнін, С.Чудопал
|